Проект "Хліб - усьому голова"

Вислови

великих людей

про хліб

 «Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так... коли маємо хліб на столі» (Борис Олійник.)

«Хліб — це кров життя, политий рясно хліборобським потом» (Дмитро Луценко.)

«В крихітках хліба — зерна життя, щастя людського цвіт» (Лада Рева.)

 «Людина в світ добро нести повинна, як зерна носить людям колосок» (Григорій Коваль.)

 І хліб, і труд — не байдужі зустрічні,

 Дороги їх — поруч, одна в них судьба.

 Бо труд без хліба — трагедія вічна,

 А хліб без труда — віковічна ганьба

 (Валерія Гуртовенко)

“Людина в світ зерно нести повинна , як зерно носить людям колосок”

(Г. Коваль);

“Хліб і сіль для друга й брата, а для ката – грім” (В. Коломієць);

-         Хліб став для нас засобом єднання людей тому, що ним діляться за загальною трапезою.

-         Хліб став для нас символом великої праці тому, що добувається в поті лиця.

-         Хліб став для нас супутником співчуття тому, що його роздають, ним діляться в усі часи бід.

-         Смак розділеного хліба не порівняний ні з чим.

                                                                 (Антуан де Сент Екзюпері)

Вірші про хліб.

Колосок

Він виріс із зерниночки,

З тоненької билиночки.

Вітри блакитні віяли,

А хмарки дощик сіяли.

Волоссячко пишається,

На сонці наливається,

І під вітрами буйними

Шумить, шумить воно.

Ой, буде втіха кожному,

Хто виростив і виходив

Це золоте зерно!

Л.Забашта

Пахне хліб.
Пахне хліб,
Як тепло пахне хліб!
Любов'ю трударів,
І радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних діб.
Духмяно пахне хліб.

П.Воронько

Хліб

Тільки – но з печі,

Скоринка в золі –

Свіжа хлібина

Лежить на столі.

День розпочався

З цієї хлібини...

В ній наш достаток,

Могутність країни,

Наших морів

Не стривожена синь,

Шлях до зірок

У космічну глибінь.

Кажуть в народі

Правдиві слова:

Хліб – годувальник –

Всьому голова!

Хліб святий

Це велике щастя на землі,
Коли хліб вродив, шумить колосся…
Він – святий на нашому столі,
Споконвіку так вважати довелося.

Хліб – святий, живий, від нього сила
Від народження він з нами і до скону днів,
Новосілля, сватання , хрестини…
Чільне місце в Україні він посів.

Хліб – святий, наш символ і, по праву,
Це його цілуємо завжди,
Щедрістю, гостинністю і славою
В короваї нашому цвісти.

Хліб від зайчиків

На галявині у лісі
Серед кленів і дубів
Я зайчаток працьовитих
За роботою зустрів.
Із добірної пшениці
Із любов’ю і теплом
Випікали паляниці
Зайченята під дубком.
Випікали й роздавали
Всім матусям залюбки
Щоби хлібцем смакували
Невгамовні малюки.
І хрумтять щасливі діти
Паляницями зайчат
Бо від зайця паляниці
Найсмачніші для малят.

4.Вірші про хліб.

1 учень

Пахне хліб,

Як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів,

І радістю земною,

І сонцем, що всміхалося весною

І щастям наших неповторних діб.

Духмяно пахне  хліб.

2 учень

Це велике щастя на землі,

Коли хліб вродив, шумить колосся…

Він – святий на нашому столі,

Споконвіку так вважати довелося.

Хліб – святий, живий, від нього сила.

3 учень

Не грайся хлібом, то ж бо гріх!-

В суворій  ласкавості

Бувало каже дід старий

Малечі кучерявій.

4 учень

І хліб, і труд- не байдужі зустрічні,

Дороги їх – поруч, одна в них судьба.

Бо труд без хліба - трагедія вічна,

А хліб без труда – віковічна ганьба.

Хліб

 Тільки-но з печі,

 Скоринка в золі –

 Свіжа хлібина

 Лежить на столі.

 День розпочався

 З цієї хлібини…

 В ній наш достаток,

 Могутність країни,

 Наших морів

 Нетривожена синь,

 Шлях до зірок

 У космічну глибінь,

 Кажуть в народі

 Правдиві слова:

 Хліб-годувальник –

 Всьому голова!

Л. Компанієць

Твій хліб

Хліб на столі. Пахучий і рум`яний.

Неначе сонце встало з-за гори.

Лоскоче душу хліб святий, духмяний,

Неначе каже: „Їж мене, бери!”

На рушнику гаптованім, строкатім,

Що мама вишила,.. давно оте було…

Блаженний хліб… Молитвою у хаті

Враз роздалося. Наче зацвіло…

А за вікном – жоржини гордовиті

Наївно знову стукають в шибки…

І чисті роси, сонцем не допиті,

Вже напувають житні колоски…

Майбутній хліб. Яка важка дорога!

Це знають і старі, і молоді.

І прикро так! І так бере тривога,

Що десь голодні люди є й худі.

А хліб, буває, викидають… –

Нехай суха буханка і черства. –

Згадай, що люди голодають,

І їм як мед, пекуча кропива…

Цінуймо хліб! Не кидаймо додолу!

Бо він святий, як ангела душа.

І він спішить до батькового столу,

До матері щоденно й до тебе поспіша…

І ось він тут, всміхається до тебе,

А за вікном зітхають явори…

Є сіль і хліб, і більшого не треба,

Цінуй його. Він твій. Бери…

ДМИТРО БІЛОУС

 ХЛІБ І СЛОВО

 У стінах храмів і колиб

 сіяє нам святково,

 як сонце, випечений хліб

 і виплекане слово.

 І люблять люди з давнини,

 як сонце незагасне,

 і свій духмяний хліб ясний,

 і рідне слово красне.

 Бо як запахне людям хліб,

 їм тихо дзвонить колос,

 і золотом сіяє сніп

 під жайворона голос.

 І, мабуть, тому кожну мить

 бешкетнику-харцизі

 їх слово батьківське звучить

 як заповідь у книзі,

 цей сплав чудесний, золотий

 з ядристих зерен-літер:

 «Не кидай хліба - він святий,

 не кидай слів на вітер!»

Микола Сингаївський

 Священного братерства хліб

 несу, немов ужинок з поля.

 Не одцвітае серця цвіт,

 не заростає братства слід,

 що нам дарує щедра доля.

 Одвічного братерства хліб

 нестиму в зоряне прийдешнє,

 у поступи синівських літ,

 у рукотворний добрий світ,

 що починався з людських звершень.

 Співучого братерства хліб

 несу в душі, у кожнім слові,

 як сонця непогасний схід,

 як почуттів і дум політ,

 що зіткані лише з любові.

ЕТЮД ПРО ХЛІБ

 Яйце розіб'є, білком помаже,

 На дерев'яну лопату – та в піч,

 І тріскотітиме іскрами сажа –

 Мініатюрна зоряна ніч.

 На хмелі замішаний, видме груди,

 Зарум'янілий, круглий на вид.

 Скоринка засмалена жаром буде,

 Аж розіграється апетит.

 В підсохлому тісті кленова лопата

 Вийме з черені, де пікся в теплі,–

 І зачарується білена хата

 З сонця пахучого на столі.

ПАЛЯНИЦЯ

 Благословенна праця хлібороба –

 Хліб завжди був і є святим.

 Тривога в ньому і жалоба,

 Та колосочок золотий

 Який пробився крізь морози –

 Зеленим пір'ячком зійшов.

 Його весни зігріли сльози,

 У ньому, з древності - любов.

 І в першоспечену хлібину

 Ввійшла вона...

 На втечі діб

 Радіє стомлена родина –

 Бо на столі селянський хліб!

 Черствого хліба не буває,

 Черствіють очі, ті що злі.

 Дивіться люди: скарб зростає

 І колоситься на землі.

Пиріг

Ріжемо яблука,

 Лущим горіх –

 Мама пече нам

 Святковий пиріг.

 Пахне пиріг

 Колосками пшеничними,

 Росами ранніми і опівнічними,

 Піснею трактора,

 Дощиком лагідним,

 Сонцем – ранковим,

 Обіднім і західним.

(О. Орач)

Бублик

Гнатик бублика тримає,

 То посмокче, то катає,

 Як шофер почне крутити,

 Дав матусі відкусити,

 Киці надівав на вухо,

 Ще й Сірку давав понюхать.

 Всім цю радість сповістив: -

 Дід на ярмарку купив.

(Н. Куфко)

Бублик і паляниця

Бублик житній паляниці

 Говорив хвастливо:

 - Ти засмагла, чорнолиця,

 Зовсім не вродлива.

Я ж біленький,солоденький,

 Вигнутий красиво,

 У малечі викликаю

 Посмішку щасливу.

І сказала хвастунові

 Паляниця свіжа:

 - Ти – для діток подарунок,

 Я – буденна їжа.

Я до кожної родини

 Йду щодня до хати.

 Ти, як гість, у дім приходиш,

 Я ж – як рідна мати.

(П. Воронько)

Чим пахне коровай

А чому так радість сяє

 У очах дітей малих?

 Бо сьогодні – День врожаю,

 Коровай гостює в них.

Він шишкатий і рум'яний,

 Ліг на шитий рушничок!

 А на тому короваї

 Солі білої дрібок.

І калини грона повні

 Червоніють для прикрас...

 - Короваю, гість шановний,

 Звідкіля прийшов до нас?

Коровай, - сказав Борис, -

 Під дощем і сонцем ріс.

 Пахне сонечком він красним

 І промінням теплим, ясним.

Пахне полем, колосками

 Цей хороший коровай,

 В ньому праця тата й мами,

 Що збирали урожай.

(М. Познанська)

Пригадуванка

Де росте коровай?

 Розкажи, пригадай.

 На зеленім кущі?

 Чи в саду на дощі?

 Чи в далекій столиці?

 Чи у нашій крамниці?

 Чи ростуть калачі

 У гарячій печі?

 Де росте коровай?

 Розкажи, пригадай.

(С. Сорока)

Хліб од зайчика

Тільки-но з печі,

 Скоринка в золі –

 Свіжа хлібина

 Лежить на столі.

 День розпочався

 З цієї хлібини...

 В ній наш достаток,

 Могутність країни,

 Наших морів

 Нестривожена синь,

 Шлях до зірок

 У космічну глибінь.

 Кажуть в народі

 Правдиві слова:

 Хліб-годувальник –

 Всьому голова!

(Л. Компанієць)

Хліб

Хліб тобі не зайчик носить:

 Брат мій сіє, тато косить.

 Хліборобом хочу стати,

 Як мій братик, як мій тато.

 Прибіжить із лісу зайчик –

 Сам подам йому окрайчик.

(В. Гринько)

Смачний хлібець

Петрик, Павлик і Ганнуся

 До лісу ходили.

 Там гриби вони збирали

 І дуже втомились.

Посідали спочивати

 Та й хлібець виймають.

 Ножем крають на три скибки,

 Сіллю посипають.

Дивно стало Петрусеві,

 Що в житті нічого

 Він іще не їв ніколи

 Такого смачного.

- Нащо, - каже він по хвилі,

 Матусі варити,

 Чи не краще так щоднини

 Смачно хліб солити.

(І. Блажкевич)

Окрайчик

Мама з полечка прийшла

 І гостинець принесла.

 В полі зайчик чеберяв,

 Нам окрайчик передав.

 Хто до крихти з'їсть окрайчик,

 Буде бігать, наче зайчик.

(М. Чепурна)

Хліб од зайчика

Їздив заєць до млина.

 П'ять пудів змолов зерна.

 А зайчиха ніч не спала,

 Паляниці випікала.

 Рано-вранці у хустинці

 Понесли зайці гостинці:

 Пташенятам і звірятам,

 Хлопченятам і дівчатам.

 Аж хрустять окрайчики...

 Добрий хліб од зайчика.

(А. Камінчук)

Музика жнив

За селом хліби високі,

 Колоски один в один.

 Ще учора був тут спокій,

 Вітер спав поміж стеблин.

Тут і сонечко дрімало

 В тихім затінку щодня.

 Хитрий лис лякав зухвало

 Боязливе зайченя.

Жайвір гарно на сопілці

 Без угаву цілі дні

 Грав сусідці-перепілці

 Чарівні свої пісні.

А тепер уранці-рано

 Чуть комбайнів голоси,

 Їхні коси – як сопрано,

 А мотори – як баси.

(А. Музичук)

Колосок

Тільки вийду на поля,

 Шу-шу-шу... – шумить здаля.

То вусатий колосок

 Подає свій голосок.

А у тому колоску

 Ще зернятко у пушку.

Колосочку, дозрівай,

 Зерно туго наливай.

(Т. Коломієць)

Колосок

Він виріс із зерниночки,

 З тоненької билиночки.

 Вітри блакитні віяли,

 А хмари дощик сіяли.

 Колоссячко пишається,

 На сонці наливається,

 І під вітрами буйними

 Шумить, шумить воно.

 Ой, буде втіха кожному,

 Невтомному, тривожному,

 Хто виростив і виходив

 Це золоте зерно.

(Л. Забашта)

Зеленому колоскові

Зеленому колоскові

 Співа жайвір колискову:

 - Тебе вітер колихає,

 Тебе вітер поливає.

 Рости в землю корінцями,

 Виповняйся зеренцями.

(А. М’ястківський)

Зернятко

В землю я посіяв

 Зернятко ласкаве,

 І нагріло землю

 Сонечко яскраве.

 Звідусіль постукали

 Радісні дощі:

 «Як живеш там, зернятко?

 Гей, виходь мерщій!»

 Вийшов замість зернятка

 Колос молодий,

 Під дощем умився він

 І напивсь води.

 Дивиться-дивується

 Сонце з висоти:

 «Любе, миле зернятко,

 Та хіба ж це ти?»

(С. Донченко)

Колосок

Він виріс із зерниночки,

З тоненької билиночки.

Вітри блакитні віяли,

А хмарки дощик сіяли.

Волоссячко пишається,

На сонці наливається,

І під вітрами буйними

Шумить, шумить воно.

Ой, буде втіха кожному,

Хто виростив і виходив

Це золоте зерно!

Л.Забашта

Пахне хліб.
Пахне хліб,
Як тепло пахне хліб!
Любов'ю трударів,
І радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних діб.
Духмяно пахне хліб.

П.Воронько

Хліб

Тільки – но з печі,

Скоринка в золі –

Свіжа хлібина

Лежить на столі.

День розпочався

З цієї хлібини...

В ній наш достаток,

Могутність країни,

Наших морів

Не стривожена синь,

Шлях до зірок

У космічну глибінь.

Кажуть в народі

Правдиві слова:

Хліб – годувальник –

Всьому голова!

Хліб святий

Це велике щастя на землі,
Коли хліб вродив, шумить колосся…
Він – святий на нашому столі,
Споконвіку так вважати довелося.

Хліб – святий, живий, від нього сила
Від народження він з нами і до скону днів,
Новосілля, сватання , хрестини…
Чільне місце в Україні він посів.

Хліб – святий, наш символ і, по праву,
Це його цілуємо завжди,
Щедрістю, гостинністю і славою
В короваї нашому цвісти.

Хліб від зайчиків

На галявині у лісі
Серед кленів і дубів
Я зайчаток працьовитих
За роботою зустрів.
Із добірної пшениці
Із любов’ю і теплом
Випікали паляниці
Зайченята під дубком.
Випікали й роздавали
Всім матусям залюбки
Щоби хлібцем смакували
Невгамовні малюки.
І хрумтять щасливі діти
Паляницями зайчат
Бо від зайця паляниці
Найсмачніші для малят.

Сійся, жито і пшениця

Сійся, жито і пшениця, -

 Буде діткам паляниця.

Для веселої малечі

 Бублик викотиться з печі.

І солодкий колобок

 Скочить прямо на зубок.

Всього виросте доволі

 На широкім нашім полі.

Запеклося сонце в хлібі,

 Хто зростив його – спасибі.

(В. Крищенко)

Засівна пісня

Гей, послала нива

 Чорне полотно.

 Ллється жовта злива,

 Сіється зерно.

Сійся-родися,

 Колосом розвийся,

 Засівайся, ниво,

 Людям на добро.

(В. Симоненко)

Проростай, зерно

Проростай, зерно,

 Із землі.

 Вже вернулися

 Журавлі.

 І над полечком

 Синя вись.

 Проростай, зерно,

 Не барись!

 Чистим золотом

 Вкрий лани,

 Повним колосом

 Задзвени.

 Проростай, зерно,

 Проростай

 На високий наш

 Урожай.

(А. Качан)

Дощик

Дощик, дощик голубий.

 Колосків не оббий

 Зливами-приливами,

 Хмарами-огнивами.

 Птицями-зірницями,

 В небі блискавицями!

 Ти спади на межу.

 Я тобі таке скажу:

 - Понад ріки і ліси

 Хмари-вдари понеси

 Крапельками росяними,

 Над ланами вівсяними,

 Цебром-цебром, цебрицею

 Над нашою пшеницею,

 Лийся тихо вдалині

 На гречки та ячмені,

 Буде весело мені!

(А. Малишко)

Пшеница

 Положит в землю Человек зерно,

 Прольётся дождь — зерно орошено.

 Крутая Борозда и мягкий Снег

 Зерно укроют на зиму от всех.

 Весною Солнце выплывет в зенит,

 И новый колосок позолотит.

 Колосьев много в урожайный год,

 И человек их с поля уберёт.

 И золотые руки Пекарей

 Румяный хлеб замесят поскорей.

 А женщина на краешке доски

 Готовый хлеб разрежет на куски.

 Всем, кто лелеял хлебный колосок,

 На совести достанется кусок.

Пахнет хлебом

 На пустых полях стерня

 Жухнет и сереет.

 Солнце только среди дня,

 Светит, но не греет.

 По утрам седой туман,

 Бродит по болотам,

 То ли что-то прячет там,

 Толи ищет что-то.

 После сумрачных ночей.

 Выцветает небо…

 А в деревне из печей

 Тянет свежим хлебом….

 Пахнет домом хлеб ржаной,

 Маминым буфетом,

 Ветерком земли родной,

 Солнышком и летом.

 Нож поточен о брусочек,

 - Папа, дай кусочек!

Загадки про хліб

та професії

які пов’язані з ним

1.Народився у землі,

   Зарум’янивсь на вогні

   І з’явився на столі

   До борщу тобі й мені.(Хліб)

2. Круглий, мов сонечко,

 щедрий, мов літечко,

на черінь просунеться,

стоїть — красується.

З печі — на блюдо,

їжте мене, люди,

на здоров’ячко. (Коровай)

3. Без рук, без ніг, а підперезаний. (Сніп)

4. Не золотий, а жовтий,

не дід, а з вусами,

не сам буває,

а з друзями розмовляє. (Колос)

5. В землю кидалося,

   На повітрі розгулялося,

   В печі готувалося,

   На стіл подавалося. .(Хліб)

6. Мене б’ють,

   Мене товчуть і ріжуть,

   А я все терплю,

   Всім добро роблю. .(Хліб)

7. Кину її в грядочку,

нехай моя загадочка

 лежить до весни. (Озимина)

8. Маю жовтий вусок,

 Запашний колосок.

 Буде з мене мука,

 І хлібина м'яка. (пшениця)

9. Виріс у полі

   На добрій землі,

   Місце найкраще

   Знайшов на столі. .(Хліб)

10. Лежить мужичок в золотім піджаці

 Підперезаний, та не поясом,

 Не підіймеш, сам не встане.  (Сніп)

11.Чашечка медку закопана в льоду

до нового годку. (Озимина)

12. Ріжуть мене ножакою,
Б’ють мене ломакою,
За те мене отак гублять,
Бо всі мене дуже люблять. (Хліб)

13. Ноги на полі,

середина надворі,

голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)

14. Живим зерном народжений,

Живу я на землі.

Щодня рум’яним сонечком

Я сходжу на столі. (Хліб)

15. У хлів іде без шкіри,

а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)

15.Виріс в полі дім,

 зерна повно в нім,

стіни позолочені,

ще не обмолочені. (Колос)

16. В полі  ріс я, колосився

На стеблині уродився

А тепер мене ви ріжте,

На здоров’я смачно їжте. (хліб)

17. Довгі вуса маю,

 Але їх не підстригаю,

 бо на сонці дозріваю,

 Коли прийде час

 Всім збирати урожай -

 Буде з мене добрий коровай. (Колосок)

18. Народився із землі,

Зарум’янивсь на вогні

І з’явився на столі

До борщу тобі й мені. (Хліб)

19. Хто в дальню путь без нього йде,

 либонь, голодний там буде.

 І як узяв його з собою, -

 Будеш ти запивати водою. (Хліб)

20. Дивні скарби вона має,

 Їх від ледаря ховає.

А хто любить працювати,

 Сил для неї не шкодує,

 Тих вона, мов рідна мати,

 Одягає і годує. (Земля)

21. Виріс у полі на добрій землі,

 місце почесне зайняв на столі.  (Хліб)

22. Залізний кінь,

 В животі вогонь.

 Сіна не просить,

 Паше, сіє, косить. (Комбайн)

23. Хвалить його кожен,

 Любить його кожен.

 І дня ми без нього,

 Прожити не можем.  (Хліб)

24. Упрятав чёлку под фуражку,

Веду я с папой в поле вспашку.

Я горд работой на земле,

От пота вымокла рубашка.

Зато ладони – на руле. (Тракторист.)

25. Встанем мы, когда вы спите,

И муку просеем в сите,

Докрасна натопим печь,

Чтобы хлеб к утру испечь. (Пекари.)

26. Занят важной он работой:

Урожай – его забота,

Чтоб сумели уродиться

Рожь, овёс или пшеница. (Агроном.)

27. Он похож на капитана,

Но ведет корабль степной.

Спорит он с волной упрямо,

Только с золотой волной. (Комбайнёр.)

28. Приготовит мама суп

Малышам из разных групп,

Ловко вылепит котлеты

И нарежет винегреты.

И с такой умелой мамой

Я бываю сытый самый! (Повар)

29. Он науку изучил.

Землю — словно приручил,

Знает он, когда сажать,

Сеять как и убирать.

Знает всё в краю родном

И зовётся ... (Агроном.)

30. В ресторане их найду я -

Эти люди в колпаках

Над кастрюлями колдуют

С поварешками в руках. (Повар.)

31. Он в сладком цехе день трудился,

Итог десертный получился –

Эклеры, кекс, «Наполеон».

Теперь подумай, кто же он? (Кондитер.)

32. Упрятав чёлку под фуражку,

Веду я с папой в поле вспашку.

Я горд работой на земле,

От пота вымокла рубашка.

Зато ладони – на руле. (Тракторист.)

33. У певицы есть соседи –

Близнецы Денис и Федя.

Воду варят вечерами,

Значит будут ... (поварами)

34. Встанем мы, когда вы спите,

И муку просеем в сите,

Докрасна натопим печь,

Чтобы хлеб к утру испечь. (Пекари.)

Кухарчині поради

про хліб.

-        Купляйте хліба не більше, ніж потрібно для вашої сім’ї на один-два дні.

-        Не кладіть хліб у пакет разом з овочами, м’ясом, рибою, щоб запобігти інфекціям. Краще його класти в чистий поліетиленовий пакет.

-        Бажано зберігати хліб білий і чорний окремо.

-        Для того щоб нарізати свіжий хліб дуже тоненько, потрібно нагріти ніж в окропі.

-        Не варто нарізати весь буханець хліба. Для однієї дорослої людини достатньо трьох скибок хліба, а якщо знадобиться, то можна дорізати під час трапези.

-        Нарізаний хліб зі столу беруть руками.

-        Хліб краще зберігається в дерев’яних хлібницях. Не рідше як раз на тиждень з хлібниці необхідно вибирати залишки хліба.

-        Якщо в хлібницю покласти розрізане яблуко, шматочок картоплі або трохи солі, хліб буде черствіти повільніше.

-        Не можна тримати хліб у темному, вогкому місці, у холодильнику.

Черствий хліб можна зробити свіжим, якщо змочити його водою і поставити в духовку, нагріту до 160 ˚С, на 5 хвилин, щоб він пропарився. 

Пам’ятка для учнів

про хліб

ПАМ’ЯТКА

-    Пам’ятаю, що хліб – святий.

-    Бережу хліб, не викидаю.

-    Пильную, що не падав додолу.

-    Як упаде хліб, підніму його, перепрошу, поцілую і з’їм.

-    Недоїденим хлібом пригощаю пташок.

-    Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.

-    Шаную працю людей, які виростили хліб.

Прислів’я та приказки

про хліб.

Прислів'я про хліб:

"На чорній землі білий хліб родить".

"Зима із снігом – літо з хлібом".

"Хліб та вода – нема голода".

"Хліб –батько, вода – мати".

"Хочеш їсти калачі – не сиди на печі".

"Як є хліб, то і до хліба буде".

"Хліб – усьому голова".

"Коли хліб на возі – не буде біди в дорозі".

"Посієш вчасно, збереш рясно".

"Поки зерно в колоску – не засиджуйся в холодку".

"Паляниця – хлібові сестриця".

Сила від хліба, хліб від землі.

 Зима без снігу, літо без хліба.

 Не страшна біда, коли є хліб та вода.

 Лежачого хліба ніде нема.

 Сій вчасно – вродить рясно.

 Посій упору, будеш мати зерна гору.

 Яка пшениця, така й паляниця.

Багато снігу — багато хліба.

Без солі, без хліба—немає обіда.

Без хліба —не обід; без капусти — не борщ.

Без хліба половина обіда.

Бублик — не хліб.

Будем постити, як хліба не стане.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

Галушка та лемішка — хлібу перемішка.

Глибше орати — більше хліба мати.

Давайте, що попало, як не хліб, то сало.

Де оре сошка, там хліба трошки.

Держи хліб на обід, а слово на одвіт.

Добрий хліб, коли нема калача.

Дурне й сало без хліба!

Житній хліб —пирогів дід.

Зима без снігу — літо без хліба.

З'ївши калач, знов берися до хліба.

Книш — не пиріг.

Лісу — хоч бійся, води — хоч мийся, а хліба — хоч плач.

Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буханець — та й ситий чоловік.

Люди мруть не від хліба, але від голоду.

Май холодний — рік хлібородний.

На чорній землі білий хліб родить.

Не буде хліба, не буде й обіда.

Не всякий паше, хто хліб їсть.

Наші прадіди говорили:

 "Хліб - Дар Божий".

 Без хліба святого все приїдається.

 Буде хлiб - буде i пiсня

 Голодний і патріарх хліба вкраде.

 Їж пироги, хліб бережи.

 І пес перед хлібом змиряється.

 Як є хліба край, так і під вербою рай

 Ми люди не горді: нема хліба - подавай пироги.

 Житній хліб - усьому голова.

 Риба не хліб, нею ситий не будеш

 Сердься, лайся, бийся, а за хлібом-сіллю сходи.

 Хліб батечко, водиця матінка.

 Хліб в дорозі не тягар.

 Хоч по-старому, хоч по-новому, а без хліба не прожити.

 Як ти сало не хвали, а без хлiба не з'їси.

Не кожен хліб приробля, а кожен його їсть.

Не спиться — хліб сниться.

Нема хліба — їж пироги!

Паляниця — хлібова сестриця.

Поволі, хлопчику,— раз хліба, два рази борщику.

Поки хліб та вода, то ще не біда.

Риба—вода, ягода—трава, а хліб—всьому голова.

Святий боже, святий кріпкий, нема хліба ані дрібки.

Хліб — батько, вода — мати.

Хліб — головна їжа.

Хліб глевкий —на зуби легкий.

Хліб за шлунком не ганяється, а шлунок за хлібом.

Хліб —над усею їжою пан.

Хліб та вода — то козацька їда.

Хліб та вода —спасена їда.

Хліб та сіль, стриб та й сів.

Хліб, та вода — бідного їда.

Хліб—батько; вода—мати.

Хлібом кормлять, а стеблом очі колять.

Що до чого, а борщ до хліба.

 Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі..

*Не страшна біда, коли є хліб та вода.

*Лежачого хліба нема.

*Сій вчасно – вродить рясно.

*Посієш впору, будеш мати зерна гору.

*Не кожух гріє, паляниця.

*У хлібороба руки чорні, та хліб білий.

Пословицы о ХЛЕБЕ

И обед не в обед,коли хлеба нет.

Без хлеба куска везде тоска.

Покуда есть хлеб да вода, все не беда.

Всякая птица свои песни поет, кто чем может, тем хлеб достает.

Без хлеба и у воды худо жить.

Без соли, без хлеба худая беседа.

Без хлеба живот никогда не живет.

Много снега – много хлеба.

Когда проголодаешься, то, как хлеба достать, догадаешься.

Не всякий хлеба пашет, да всякий его ест.

Потом добытый хлеб и черствый сладок.

Без хлеба и без каши не во что труды наши.

Будет хлеб – будет и обед.

Едешь на день, хлеба бери на неделю.

Кто в небо глядит, тот без хлеба сидит

Цікаве про хліб. 

-         У музеї швейцарського міста Цюриха зберігається коржик, спечений близько шести тисяч років тому. Його знайшли при розкопках будівель на палях на місці висохлого озера.

-         У давнину в останній день жнив у село приносили прикрашений стрічками сніп і зберігали його цілу зиму як запоруку майбутнього врожаю.

-         Найбільші млинці - метр у діаметрі - пекли на народному гулянні, влаштованому на Марсовому полі в Петербурзі за ведінням умператриці Катерини ІІ.

-         У давнину хліб оздоблювали насічками, рисунками. Найчастіше на хлібі зображали зерна, бойовий лук, стріли. Стріли і лук - захисники хлібного поля.

-         З одного зернятка пшениці можна одержати близько двадцяти міліграмів борошна. А для приготування одного батона треба змолоти приблизно десять тисяч зернят.

-         За давнім узбецьким звичаєм мати, проводжаючи сина в армію, розламує коржа надвоє - одну половину залишає собі, іншу дає синові: "Ти йдеш захищати свій дім, де на тебе чекають".

-         У різних сортів пшениці "вуса" - остюки - мають свій колір. Вони бувають білі, жовті, червоні, фіолетові, чорні.

-         Хліб із сіллю є символом гостинності. В Україні хліб,як і рушник , є оберегом. Кругла паляниця символізує сонце, якому поклонялися далекі предки.

-         На весілля пекли коровай, калачі, шишки. Хлібом  батьки  благословляли молодих на щастя на долю.

-         На зимові свята вносили в оселю дідуха (житній або пшеничний сніп). Готували кутю (обрядову їжу з пшениці з медом, горіхами, маком). На Великдень  пекли зі здобного тіста  паску, яку прикрашали фарбованим пшоном, маком.

-         Хліб використовували в обрядах зустрічі весни: господарки пекли із тіста жайворонків, з якими діти закликали весну.

Фізкультхвилинка про хліб

Фізкультхвилинка

 А ми зерно сіяли, сіяли

 У земельку чорную, свіжую.

 І з’явилися першії листочки.

 І з них повні, гарні колосочки.

 До  сонечка повернулись.

 І сонечку усміхнулись.

 Вітер колосочки  хитає,

 До зерняток промовляє.

 Ви – і повні, й жовтороті,

 Буде урожай хороший.