Виховні години

Перший урок в 1 класі.

”День народження класної родини”.

 Шановні батьки, любі діти та всі наші гості! Я щиро вітаю вас зі святом — Днем знань. Від усієї душі бажаю вам міцного здоров'я та здійснення всіх бажань.

Щойно пролунав дзвоник на перший урок в житті наших малят. Вони стали першокласниками. Подивіться, шановні батьки, які в нас гарні діти: чепурні, веселі, жваві, непосидючі, розумні, кмітливі! А батьки? Я впевнена: кращих батьків просто не існує. Мені дуже приємно, що всі ми разом зібралися в одному класі.

Сьогодні ми всі разом вирушимо у подорож до Країни знань, яка, попереджаю, закінчиться лише через 11 років. Мої дорогі діти! Ви переступили поріг країни Знань. Усі мешканці цієї країни носять звання «УЧЕНЬ»! Тепер ви учні. У цьому класі ви будете кожен день отримувати подарунки. Але не цукерки, не тістечка, а знання!

-         Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко яскраве,

І від посмішки аж сяє.

Знає сонце гомінливе,

День сьогодні особливий.

-Діти, а хто з вас знає, чим сьогодні особливий день?

-А яке сьогодні число?

-А який рік?

-Діти, запам’ятайте цей день і цей рік 1 вересня 2013 року, бо це для вас особлива дата, ви вперше пішли до школи.

А тепер нам з вами необхідно познайомитися. Я ваша перша вчителька. А чи знаєте ви як мене звуть? Так Ірина Василівна. Від тепер я буду вашою другою мамою, буду вас навчати на протязі 4 років. Ми з вами будемо ділити і радості і невдачі. Ось це я. (саджу себе за парту).

А тепер я б хотіла познайомитися з вами. Ось у мене є такі гарненькі школярі хлопчики та дівчатка кожен з яких відповідає дітям, які повинні були прийти до мене до 1 класу. Ось ми і перевіримо чи всі учні з’явилися до класу. У мене є такий ось клас, я є, а кого немає? (дітей). Так я зараз буду називати прізвище та ім’я учня, якщо він присутній в класі, він підходить до мене, бере хлопчика чи дівчинку і саджає за парту. Згодні? І так, будь ласка.

1.     Порохня Едуард.

2.     Волкова Діана.

3.     Лукашенко Нікіта.

4.     Мізіна Вероніка.

5.     Булдаков Іван.

6.     Тищенко Діана.

7.     Мальцев Денис.

8.     Кагермазова Діана.

9.     Бєліч Михайло.

10.                       Ясиневич Катерина.

11.                       Нелін Владислав.

А тепер давайте порахуємо, скільки ж учнів прийшло до мене в 1 клас. 1, 2, 3, …., 10, 11.

Скільки учнів у нашому класі? (11). Правильно. У мене сьогодні з’явилося ще 11 моїх дітей, але таких різних. Чим же ви відрізняєтесь один від одного? (за характером, за кольором волосся, за кольором очей, за іменами). Подивіться один на одного, посміхніться один одному.

Ось ми з вами i познайомилися. Ми проведемо разом чотири роки, протягом яких нас очікує багато цікавого. Від сьогоднi у вас з’являться новi друзi, з якими ви дiлитимете свої радощi й сумнiви, перемоги й невдачi, будете вчитися разом робити гарнi справи. Отже, сьогоднi народжується ще одна шкiльна родина, наша сім’я.

Кажуть, коли народжується дитина, то Бог на небі запалює свічечку-зірочку. Всі ви бачили ввечері на небі зірочки? Є вони яскраві, а є ледь помітні. Говорять, якщо людина добра, чесна її зірочка палає яскраво. А коли людина не привітна, не щедра, не щира її зірочка тьмяніє. Зараз я запалю свічечку і ми з вами загадаємо щоб у нас з вами в класі завжди лунав сміх, було добро, щастя, щоб протягом всього вашого навчання ви були сумлінними і дотримувалися ось таких правил:

-         Щоб у нашому колективі ми завжди допомагали один одному;

-         Щоб ми не сумували;

-         Щоб ми не сварилися;

-         Щоб ми разом веселилися;

-         Щоб ми ділилися один з одним;

-         Щоб ми гарно вчилися.

Згодні??????????

Отже, щоб наше бажання здійснилося, нам необхідно з вами задути нашу свічечку. Підійдіть до мене всі, будь ласка. На раз, два, три ми всі разом подуємо на нашу свічечку. Раз, два, три. Сідайте на свої місця.  Ось так, з чистого аркуша паперу, народжується картина. З чистого листа розпочинається і життя нашого класу. Тепер ваші діти стали і моїми, і я сподіваюся , що нашим дітям буде тепло і затишно в шкільній родині, яку ми будемо разом з вами  створювати.

  Хай життя нашого класу, який щойно народився, завжди б’ється чистою джерельною водою.

“Ми усі – одна сім’я.

Неповторні – ти і я!

Будемо усі дружити,

В мирі й злагоді жити!”

Я бажаю всім батькам, вашим рідним та близьким терпіння, успіхів, щастя. Я впевнена, що ваші дітки навчаться читати, писати, будуть слухняними і будуть приносити радість у ваш дім з кожним днем відвідування школи. Я вдячна вам, що ви завітали на наш перший урок і провели цей час разом з нами. А вам дітки, успіхів у навчанні, натхнення, терпіння, нових відкриттів на нелегких, але цікавих шкільних стежинах. Щасливої дороги у велику та чудову Країну Знань. Щасти вам.

ВИХОВНА ГОДИНА

Тема. Хліб – усьому голова.

Мета. Розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу. Довести до відома дітей, що хліб результат праці людей багатьох професій. Збагатити знання про народні звичаї, що пов’язані з ним. Виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба.

Обладнання: паляниця на вишитому рушнику, вироби з тіста, колоски з пшениці, плакати з висловами про хліб, виставка книг, малюнки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

-                     Сьогодні ми з вами поговоримо. Пор що піде наша розмова, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Хоч не солодкий,

Та дуже смачний,

Хоч сам маленький,

Проте дорогий,

Сядем обідати, -

Він на столі.

Люблять його

І дорослі, й малі.

(Хліб.)

Сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя. А про що саме, спробуйте дізнатися, відгадавши загадку.

В народі кажуть: важка праця хліборобська, але люди раділи за свою працю. Ще з пелюшок дитину привчали любити і шанувати хліб. Замість сучасних сосок дітям-малюкам давали обгорнуту тканину м’якушку-смоктунця. Старі люди  казали дітям: „Їжте на здоров’я та сил набирайтеся”.

Прищеплювати любов до праці хлібороба.

*/*/*/*/

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

- З давніх часів і до наших днів в усіх народів вважалося найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, честь – то людська гордість.

Будь-яке свято не обходиться без паляниці, хліб і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проваджають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого (на здоров’я і достаток), виряджаючи  сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. В останню дорогу виряджають людей, теж з хлібом. Наше життя нерозривно пов’язане з хлібом. Він з нами в повсякденному житті; в горі і в радості.

-                     Діти, ви коли-небудь нюхали, як пахне хліб?

2. Читання віршів про хліб.

1.     Ви знєте, як пахне хліб?

Диханням сівача, вогнем безсонних діб.

Трудом і творчістю, людським потом гарячим

Він пахне так, як пахнуть медом соти.

2.     Він пахне степом, сонцем у жнива,

Коли, мов князь, сповзе з лопати,

Вже хліб печуть і дух життя багатий.

Поволі завойовує права.

3.     Ось він – хлібчик духовитий

З хрустом кірочки смачний

Ось він теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожний дім

Завітав, з’явився він.

3. Відстеження шляху хліба від зернини до столу.

- Сьогодні ми пройдемо той шлях, яким проходить хліб з поля до столу.

- З чого починається хліб?

(Виходить учень із колосками)

- Я виріс із зернятка, яке восени посіяли у землю.

Взимку спочивав під пухким шаром снігу.

Весною проріс маленьким росточком. Ріс, ріс, набирався сил і став прекрасним колоском.

У жнива мене скосили, обмолотили і відвезли на елеватор, посушили.

- У млені змололи і я  перетворився на біле борошно.

На хлібопекарні з мене спекли духмяний хліб.

4. Читання віршів учнів.

1.     На весні посію

Зерна в полі чистім,

Хай над ними світить

Сонце променисте.

2.     Жито дозріває

На горі за гаєм,

Зерна обважніли

На міцнім стеблі.

Колоски схилились

Це вони вклонились

За тепло і соки

Матері – землі.

3.     На веселім вітрі

Зашумить колосся,

Стане долотою

Урожайна осінь.

4.     І зерно в комори

Річкою поллється,

А люди помелють –

Борошном назветься.

5.     На заводі пекар

Хліб спече з любов’ю,

Скаже: „Любі діти,

Їжте на здоров’я”.

5. Виконання пісні „як діждемо літа та нажнемо жита”.

6. Розповідь про вирощування хліба в давнину.

-У давнину хліб вирощували у тяжкій праці. Землю орали сохою (дерев’яний плуг) зерно висівали вручну. А коли зазеленіють хліба, то за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі обходили його несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. Жали також серпом, в’язали у снопи, снопи складали у копички. А перший вижатий сніп приносили додому, ставили на покутті. Молотили зерно ціпом, мололи на жорнах.

У наш час роблять все машини.

7. Декламування віршів.

1.     За 5-6 тисяч літ до нас

Вже пахло в світі хлібом

І перший древній хлібодар

Ним снідав і обідав.

2.     З тих незапам’ятних часів

Хліб на столі – це свято.

Скажіть, святіме щось за хліб

Чи будемо ми мати.

3.     Чого ж так часто хліб святий

Кидаємо під ноги?

Лежить він скривджений такий

На всіх шляхах-дорогах.

4.     Лежить, буває, під столом,

Під партою, під килимом,

Здобутий нелегким трудом,

Политий щедро потом.

5.     Чому ж кидаємо його

Безжалісно, бездушно?

А десь голодне дитинча

Чекає хліб насущний.

6.     А десь в молитві день і ніч

Про хліб нужденні мріють

І руки вмілих трударів

Зерно у землю сіють.

7.     Зростає колос золотий,

Налитий сонцем й небом,

Щоб ми вклонилися йому

І багатіли хлібом.

8.     І кожен день, і кожну мить

Дай, Боже, Хліб насущний,

Щоб ми могли у мирі жить,

Щоб не були бездушні.

9.     Хліб – усьому голова,

Хліб – як сонце, кажуть,

Хліб – це спокій, мир, життя,

Хліб – це справжня радість.

10. Молись до хліба, не кидай,

Хай хліб спасінням буде,

Бо не черствіє хліб святий,

Черствіють тільки люди.

8. Спогади про голодомор.

_ Діти, хто з вас і вашої родини приймали участь в акції „Засвіти свічку”?

 24 листопада відбулася всеукраїнська акція „Засвіти свічку”. Вона проводилася на знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору.

Великий голдод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 млн. невинних людей. Це Були страшні часи в Україні, коли у людей не було чого їсти. Хліб людям тільки снився. Це був страшний рік, коли такі хлопчики і дівчатка, як ви не бачили хліба в очі. Вмирали від голоду малі й старі, вмирали сім’ями, вмирали селами. А радянська влада вивозила зерно за кордон.

Про ті страшні часи пишуться книги, створюються кінофільми. І сьогодні давайте запалимо свічечку в пам’ять про тих, хто помер від голоду в той далекий 1933 рік. Підведіться, схилимо голови, пом’янемо тих, кого забрав із життя голод.

9. Складання правил поводження з хлібом.

ПАМ’ЯТКА

1.     Пам’ятаю, що хліб – святий.

2.     Бережу хліб, не викидаю.

3.     Пильную, що не падав додолу.

4.     Як упаде хліб, підніму його, перепрошу, поцілую і з’їм.

5.     Недоїденим хлібом пригощаю пташок.

6.     Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.

7.     Шаную працю людей, які виростили хліб.

10. Читання віршів про хліборобів.

1.     Честь і слава хліборобам

Хлібороби хліб нам роблять,-

Знаєм ми про це усі.

2.     Слава, слава хліборобам!

Як їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте,-

Не забудьте уклониться

Хліборобові за те!

(Пісня.)

3.     Хліб – багатство найцінніше,

Гість жаданий в хаті,

З тих часів, коли навчились

Його виробляти.

4.     Імен багато має хліб,

Є гарні і незвичні –

Рогалик, торт, батон, пиріг

І паска й паляниці.

5.     Ще – бакалійник і калач,

Перепічка і Ніцца,

І завиванець, і погач,

Галушки, коржик і лаваш.

6.     І колобок, і легуміна,

І мандрик, і пампушки,

Книші, лангоші, пиріжки,

Хрусти, сухарики і пишки.

7.     Пахучий хліб, духм’яний хліб,

У будень і на свято

Учіться, діти, весь свій вік

Святий хліб шанувати.

8.     Хлібе, святий наш , хлібе!

Перед тобою голову схилю.

Вустами прихилюсь до тебе

І клятву вимовлю свою.

Клянусь тебе любити ніжно й щиро

Клянусь навіки шанувать тебе!

11. Робота над загадками та прислів’ями

12. Виставка книжок про хліб.

13. Заключна частина.

Вчитель. А на цьому слова:  бувайте здорові!

Бажаємо щастя, здоров’я на довгі літа!

Дай, Боже, здоров’я Вам і родині вашій

Світлого хліба, мирного неба, чистої води.

Щоб ви завжди здорові були,

І врожай був багатий.

Щоб раділа кожна хата,

Дай нам, Боже, у полі роду.

У полі роду, у хаті згоду.

Дай нам, Боже, широкі ниви.

А на тих нивах рясні ячмені –

Пером - перисті, зерном – зернисті.

Дай у зерно зернистості,

У колос колосистості.

(Пісня „Поле, моє поле”.)

Захист проекту. 

Свято для учнів 1-5 класів "Хліб – усьому голова".

Мета: розширити уявлення учнів про значення хліба в житті української родини; розвивати вміння чесно заробляти свій хліб та навички шанувати працю; виховувати любов до праці й повагу до людей праці.

Обладнання: вислови і прислів’я про хліб, загадки, картини з хлібом, дитячі малюнки.

Ведуча 1

Ясноокі хлопчиська,

 Вам легко усе далося!

 Вам на цілому світі

 Здається усе ясним.

Ведуча 2

 Білі руки у вас,

 І красиве, м’яке волосся,

 І дитячі-дитячі

 Волохаті, плюшеві сни.

Ведуча 1

 Ви засвоїли зразу,

 Що масло — це так і треба,

 Те, що м’якуші хліба

 Віддавати слід голубам.

Ведуча 2

 Ви ніколи не бачили

 В білих шрапнелях неба,

 І земля не ховала вас,

 Від осколків ряба...

 Ведуча 1

Дай вам, Боже, здоров’я!

 Нехай вам завжди здається,

 Що в безхмарному світі

 Живете й працюєте ви.

 Ведуча 2

Вам не треба знати,

 Як тонесенький пульс б’ється

 У дитячій долоні,

 Що затиснула хліб черствий.

Ведуча 1

Сьогодні ми, діти, поведемо з вами мову про велику святість народу — про хліб наш насущний. В усі часи, в усі віки, в усіх народів на землі було найбільшою святістю, коли на столі лежав хліб. Тяжко він діставався людям, але був найдорожчим за все на світі, бо давав життя.

Ведуча 2

Недаремно ж і прислів’я є таке в народу: «Не ми хліб носимо, а хліб нас!» або «Не тяжко хліб носити, а тяжко без нього жити». У нашого народу є багато традицій, пов’язаних з хлібом, а тому ми сьогодні й поговоримо про них, щоб збагатити свої знання новими цікавими народними традиціями.

Ведуча 1

Хліб здавна вважався символом святості, символом радості, щастя, здоров’я та багатства.

Ведуча 2

 Із хлібом зустрічали новонароджене дитя, з хлібом вітали й породіллю. Пізніше з хлібом ви­ряджали дитя "до Христа", а коли підросте, то з хлібом виряджали й до школи. З хлібом одружу­вали молодих, хлібом благословляли батьки дітей до шлюбу. З хлібом хоронили покійника, поклавши хлібину на труну.

Ведуча 1

 Із хлібом-сіллю зустрічають дорогих гостей. З хлібом входять уперше в новий дім.

Ведуча 2

 На думку вчених, вперше людина почала збирати й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам’яному віці люди їли сирі, зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Очевидно, звідси й веде свій початок історія про перші млинові жорна, перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші.

Ведуча 1

 Археологи стверджують, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжа­рювати, а потім з’явився перший прісний хліб - коржі з густої зернової каші - тіста. Ці перші ячмінні коржі й знаменували собою початок епохи хлібопечення.

Ведуча 2

 Мій пращур брів із пралісу густого,

 Як звір, голодний, бо не вполював,

 Остання сила гаснула у нього,

 І, падаючи між високих трав,

 Хапавсь у порятунку за стеблину,

 Здавалось, на самісінькім краю,

 І ненароком у руці живинку

 Відчув, затис, як знахідку свою…

 Тоді, можливо, і з’явилось жито,

 Коли мій пращур залишивсь живим,

 Коли на сито пальців - перше сито –

 Зерно просіяв і наситивсь ним…

Ведуча 1

 Хліб із збродженого тіста з’явився пізніше. Його батьківщиною вважають Єгипет. Пекли його різної форми — круглий, довгастий, у вигляді пірамід і сфінксів, риб та різних фантастичних тварин.

Ведуча 2

 Процес розпушування тіста був знайомий також грекам та римлянам. Перший спогад про такий хліб відноситься до V століття до н.е. Уже до IX століття випікання хліба для наших предків було звичайною справою. Про це свідчать літописи та археологічні знахідки.

Ведуча 1

 Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців. Деякі вчені не без підстав вважають, що саме предки-хлібороби сучасних українців - орії - винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали першу борозну та спекли перший хліб. Особливе місце у давні часи відводилося хлібу "житньому". "Жито" означало як їжу взагалі, так і хліб зокрема. У свідомості нашого народу це слово асоціювалося із поняттям "жити", "життя". А ось поняття "хліб" з’явилося пізніше й означало спочатку "борошно", тобто те, з чого виготовляють хлібні вироби.

Ведуча 2

Діти, хто з вас і вашої родини приймали участь в акції „Засвіти

свічку”?

 24 листопада відбулася всеукраїнська акція „Засвіти свічку”. Вона проводилася на знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору.

Ведуча 1

Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 млн. невинних людей. Це Були страшні часи в Україні, коли у людей не було чого їсти. Хліб людям тільки снився. Це був страшний рік, коли такі хлопчики і дівчатка, як ви не бачили хліба в очі. Вмирали від голоду малі й старі, вмирали сім’ями, вмирали селами. А радянська влада вивозила зерно за кордон.

Ведуча 2

Про ті страшні часи пишуться книги, створюються кінофільми. І сьогодні давайте запалимо свічечку в пам’ять про тих, хто помер від голоду в той далекий 1933 рік. Підведіться, схилимо голови, пом’янемо тих, кого забрав із життя голод.

Ведуча 1

Ми склали для вас пам’ятку, якої ви повинні будите дотримуватися.

ПАМ’ЯТКА

1.   Пам’ятаю, що хліб – святий.

2.   Бережу хліб, не викидаю.

3.   Пильную, що не падав додолу.

4.   Як упаде хліб, підніму його, перепрошу, поцілую і з’їм.

5.   Недоїденим хлібом пригощаю пташок.

6.   Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.

7.   Шаную працю людей, які виростили хліб.

Ведуча 2

Багато про хліб написано в книгах. Не перелічити пісень, легенд, загадок, прислів’їв, приказок про хліб. І ми зараз з вами трішки пограємо.

1.   Гра «Продовж прислів’я».

Ø Хочеш їсти калачі – …………….не сиди на печі.

Ø На чорній землі …………………білий хліб родить.

Ø Калинова гілка – ………………..хлібові тітка.

Ø Земля – матінка, …………………а хліб – батечко.

Ø Сій вчасно -  ……………………….вродить рясно.

Ø Посій упору,  ……………………будеш мати зерна гору.

Ø Яка пшениця, …………………………..така й паляниця.

Ø Не страшна біда,……………………… коли є хліб та вода.

Ø  

Ведуча 2

Є ще багато прислів’їв про хліб.

”Лежачого хліба ніде нема”.

”Не кожух гріє, а хліб”.

”Земля-годівниця аж парує, та хліб людям дарує”.

” Поганого хліба немає - погано, як нема хліба”.

"Хліб – усьому голова".

"Коли хліб на возі – не буде біди в дорозі".

"Хліб та вода – нема голода".

"Зима із снігом – літо з хлібом".

Ведуча 1

Давайте повідгадуємо загадки про хліб та професії людей, які пов’язані з ним.

1.Народився у землі,

   Зарум’янивсь на вогні

   І з’явився на столі

   До борщу тобі й мені.(Хліб)

2. Кину її в грядочку,

нехай моя загадочка

 лежить до весни. (Озимина)3. Ноги на полі,

середина надворі,

голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)4. У хлів іде без шкіри,

а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)5. Без рук, без ніг, а підперезаний. (Сніп)

6. В землю кидалося,

   На повітрі розгулялося,

   В печі готувалося,

   На стіл подавалося. .(Хліб)

7.Чашечка медку закопана в льоду

до нового годку. (Озимина)8. Мене б’ють,

   Мене товчуть і ріжуть,

   А я все терплю,

   Всім добро роблю. .(Хліб)

9. Виріс в полі дім,

 зерна повно в нім,

стіни позолочені,

ще не обмолочені. (Колос)10. Виріс у полі

   На добрій землі,

   Місце найкраще

   Знайшов на столі. .(Хліб)

11. Круглий, мов сонечко,

 щедрий, мов літечко,

на черінь просунеться,

стоїть — красується.

З печі — на блюдо,

їжте мене, люди,

на здоров’ячко. (Коровай)

12.  Не золотий, а жовтий,

не дід, а з вусами,

не сам буває,

а з друзями розмовляє. (Колос)13. Ріжуть мене ножакою,
Б’ють мене ломакою,
За те мене отак гублять,
Бо всі мене дуже люблять. (Хліб)14. Маю жовтий вусок,

 Запашний колосок.

 Буде з мене мука,

 І хлібина м'яка. (пшениця)

15. Залізний кінь,

 В животі вогонь.

 Сіна не просить,

 Паше, сіє, косить. (Комбайн)

16. Упрятав чёлку под фуражку,

Веду я с папой в поле вспашку.

Я горд работой на земле,

От пота вымокла рубашка.

Зато ладони – на руле. (Тракторист.)

17. Встанем мы, когда вы спите,

И муку просеем в сите,

Докрасна натопим печь,

Чтобы хлеб к утру испечь. (Пекари.)

18. Занят важной он работой:

Урожай – его забота,

Чтоб сумели уродиться

Рожь, овёс или пшеница. (Агроном.)

19. Приготовит мама суп

Малышам из разных групп,

Ловко вылепит котлеты

И нарежет винегреты.

И с такой умелой мамой

Я бываю сытый самый! (Повар)

20. Он похож на капитана,

Но ведет корабль степной.

Спорит он с волной упрямо,

Только с золотой волной. (Комбайнёр.)

21. В ресторане их найду я -

Эти люди в колпаках

Над кастрюлями колдуют

С поварешками в руках. (Повар.)

22. Он науку изучил.

Землю — словно приручил,

Знает он, когда сажать,

Сеять как и убирать.

Знает всё в краю родном

И зовётся ... (Агроном.)

23. Он в сладком цехе день трудился,

Итог десертный получился –

Эклеры, кекс, «Наполеон».

Теперь подумай, кто же он? (Кондитер.)

24. Їх від ледаря ховає.

А хто любить працювати,

 Сил для неї не шкодує,

 Тих вона, мов рідна мати,

 Одягає і годує. (Земля)

25.Б’ють мене,

товчуть, ріжуть,

а я все терплю,

усім добром плачу. (Хліб)
Ведуча 2

-А тепер трішки відпочинемо. Фізкульхвинка.

А ми зерно сіяли, сіяли(сіємо)

У земельку чорную, свіжую.(нахиляємося до землі і присісти)

І з'явились перші листочки,

А з них повні, тугі колосочки. (Потихеньку підійматися і підняти руки вгору)

До сонечка повернулись. (повернулись до вікна)

І сонечку усміхнулись.

Вітер колоски гойдає,

До землі їх нахиляє.

Вони з нею розмовляють,

А діти тихенько за парти сідають.

Ведуча 1

А зараз розгадаємо кросворд. Кросворд «Хлібний». Впишіть у клітинки, що можна приготувати з борошна

Відповіді: 1. Хліб. 2. Коржі. 3. Оладки. 4 Млинці. 5. Печиво. 6.Булочки. 7. Локшина. 8. Вареники.

х	л	і	б
к	о	р	ж	і
о	л	а	д	к	и
м	л	и	н	ц	і
п	е	ч	и	в	о
б	у	л	о	ч	к	и
л	о	к	ш	и	н	а
в	а	р	е	н	и	к	и

Ведуча 2

За 5-6 тисяч літ до нас

Вже пахло в світі хлібом

І перший древній хлібодар

Ним снідав і обідав.

Ведуча 1.

З тих незапам’ятних часів

Хліб на столі – це свято.

Скажіть, святіше щось за хліб

Чи будемо ми мати.

Ведуча 2.

Чого ж так часто хліб святий

Кидаємо під ноги?

Лежить він скривджений такий

На всіх шляхах-дорогах.

Ведуча 1.

Лежить, буває, під столом,

Під партою, під килимом,

Здобутий нелегким трудом,

Политий щедро потом.

Ведуча21.

Чому ж кидаємо його

Безжалісно, бездушно?

А десь голодне дитинча

Чекає хліб насущний.

Ведуча 1.

А десь в молитві день і ніч

Про хліб нужденні мріють

І руки вмілих трударів

Зерно у землю сіють.

Ведуча 2.

Зростає колос золотий,

Налитий сонцем й небом,

Щоб ми вклонилися йому

І багатіли хлібом.

Ведуча 1.

І кожен день, і кожну мить

Дай, Боже, Хліб насущний,

Щоб ми могли у мирі жить,

Щоб не були бездушні.

Ведуча 2.

Хліб – усьому голова,

Хліб – як сонце, кажуть,

Хліб – це спокій, мир, життя,

Хліб – це справжня радість.

Ведуча 1.

Молись до хліба, не кидай,

Хай хліб спасінням буде,

Бо не черствіє хліб святий,

Черствіють тільки люди.

Ведуча 2

На згадку про нашу бесіду-гру прийміть від нас ось такі чарівні колоски.

Ведуча 1

На закінчення свята ми хочемо пригостити всіх вас хлібом у вигляді сушки, щоб ви ніколи не втратили смаку українського хліба, щоб ви всі завжди були ситі й здорові, веселі й щасливі, щоб в усі часи, в усі віки на українському столі на білій вишитій скатертині лежала, немов сонце, кругла паляниця.

Відкритий виховний захід

2 клас

І семестр

Тема: «Хліб дарує щедра осінь»

Мета:розширити знання дітей про шлях хліба до столу; ознайомити з творами поетів і письменників, які оспівували хліб, із народним звичаями й обрядами, з подіями голодомору: розвивати зв’язне мовлення: виховувати повагу до праці хлібороба, бережне ставлення до хліба.

Обладнання: виставка книг і малюнків дітей про хліб, кросворди, ребус, хліб, вишиті рушники, кошик з хлібними виробами, калина, колоски, свічка, малюнок української печі, ілюстрації до казки.

Форма роботи: Усний журнал.

Хід уроку:

І .Організація класу.

Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене!»

Добрий день, вам добрі люди!

Хай вам щастя й доля буде!

Не на день і не рік,

А на довгий-довгий вік!

-Діти ви такі гарні, у святковому одязі, і звемося ми як? (Українці).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

-Україна – це наша земля, рідний край, наша країна зі соєю історією, обрядами, традиціями та звичаями, чарівною піснею і мудрими людьми, мальовничою природою.

-Сьогодні ми говоритимемо про те, без чого не уявити ані степової далі, ані рідного дому, ані самого життя.

-А про що саме, спробуйте дізнатися, коли послухаєте нашу гостю.

Заходить Осінь із кошиком у руках, у кошику хлібні вироби.

Ось я, за сосною,

Ось і листя в’яне…

Осінь я, за мною

Йдуть густі тумани.

Осінь я. Осіннім листям засипаю.

Осінь… Трави сонні долу нагинаю.

Ранками імлиста, вдень – як позолота.

Обриваю листя – це моя робота.

Добрий день, милі діти і гості!

Мене, напевне, зачекались?

Та вже прийшла моя пора,

І ви мене усі впізнали –

Я – щедра осінь золота.

Прийшла до вас на схід я.

І вам, дорогі друзі, принесла

Даруночків багато.

Осінь віддає свої дарунки.

Учитель. Дякуємо тобі, Осене!

-Ну що, діти, здогадалися, про що сьогодні говоритимемо?

Діти. Про хліб.

ІІІ. Повідомлення теми і мети заходу.

-Так, ітиметься про людську святиню – хліб наш насущний…

Певно, чули ви, малята,

Вже не раз такі слова:

«Хліб потрібно шанувати!

Хліб – усьому голова!»

Він вічний і святий – цей хліб,

Чи в паляниці на столі у хаті,

Чи зв’язаний важкий тужавий сніп,

Де колоски шепочуться вусаті

-Отже, ознайомимося як прийшов хліб на стіл, послухаємо вірші поетів, які оспівували хліб, розкажемо про народні звичаї та обряди, пов’язані з хлібом.

IV. Сторінками усного журналу.

Перша сторінка «Казкова».

-З чого починається хліб? (Із зернинки).

-Зернятко починає колос, безмежний хлібний лан.

-Зараз ви послухаєте казку про подорож зернинки. Вирушимо разом із нею у довгий і важкий шлях.

Казку розповідають учні, демонструючи малюнки до неї.

Казка про зернинку

Ішла зернинка довго, дуже стомилася і вирішила відпочити. Вона лягла в теплу, пухку земельку.

Лежить зернинка, відпочиває. Тепло їй, затишно. І ось з'явився дощик зі своїми срібними відерцями, та й полив земельку.

Напилася зернинка водички і почала проростати маленьким росточком. Ось уже він з’явився маленьким гострячком.

Тепле сонечко,жирна земелька, рясний дощик допомогли набратися сили росточку. А щоб ще сильніше він ріс, до нього приходив добрий Чарівник, який удобрював земельку, на якій він ріс.

Ріс росточок, набирався сил, і ось одного разу, сталося диво. Він став чудовим колосом, на якому було багато зернинок.

Колосок щодня ставав все красивішим, сильнішим, мужнішим. Наливався соками землі. І коли зернятка достигли, стали золотими, то дуже захвилювалися: що з нами буде?

Даремно зернятка хвилювалися. Уранці вони прокинулися від гуркоту. Це були комбайни,трактори, машини. І потекли зернятка золотим дощем у кузов машини.

І повезли машини зернятка до млина. А там чекав на них добрий старий мельник, який перетворив золоті зернятка на біле-біле борошно.

Інші машини повезли борошно до хлібопекарень. І тут чудові майстри-пекарі з борошна спекли запашний, духмяний хліб.

І ось він –

Хлібчик духовитий –

Ось він –

Теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожен дім

Завітав, з’явився він.

Учитель. У казочці начебто все так просто. А насправді – це важкий шлях хліба до столу. Багато безсонних ночей проживе хлібороб, аж поки наллється зерно і схилиться колос під його вагою. Від посіяного в землю зернятка до збирання врожаю мине багато днів і ночей. «Як вроде жито, той будемо жити», - говорили люди.

-А зараз ми перевіримо, які ви спостережливі. Назвіть професії людей, які допомагають зернинці перетворитися на Хліб. ( Тракторист, агроном, комбайнер, шофер, мірошник, пекар, продавець).

Друга сторінка «Поетична»

-Хліб – святий, хліб – життя. Багато поетів і композиторів оспівували хліб у своїх творах.

-І зараз ми послухаємо вірші українських поетів.

Вийшли учні.

Перший учень.

Колосок

Він виріс із зерниночки,

З тоненької билиночки.

Вітри блакитні віяли,

А хмарки дощик сіяли.

Волоссячко пишається,

На сонці наливається,

І під вітрами буйними

Шумить, шумить воно.

Ой, буде втіха кожному,

Хто виростив і виходив

Це золоте зерно!

Л.Забашта

Другий учень.

Пахне хліб.
Пахне хліб,
Як тепло пахне хліб!
Любов'ю трударів,
І радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних діб.
Духмяно пахне хліб.

П.Воронько

Третій учень

Хліб

Тільки – но з печі,

Скоринка в золі –

Свіжа хлібина

Лежить на столі.

День розпочався

З цієї хлібини...

В ній наш достаток,

Могутність країни,

Наших морів

Не стривожена синь,

Шлях до зірок

У космічну глибінь.

Кажуть в народі

Правдиві слова:

Хліб – годувальник –

Всьому голова!

Четвертий учень

Хліб святий

Це велике щастя на землі,
Коли хліб вродив, шумить колосся…
Він – святий на нашому столі,
Споконвіку так вважати довелося.

Хліб – святий, живий, від нього сила
Від народження він з нами і до скону днів,
Новосілля, сватання , хрестини…
Чільне місце в Україні він посів.

Хліб – святий, наш символ і, по праву,
Це його цілуємо завжди,
Щедрістю, гостинністю і славою
В короваї нашому цвісти.

П’ятий учень.

Хліб від зайчиків

На галявині у лісі
Серед кленів і дубів
Я зайчаток працьовитих
За роботою зустрів.
Із добірної пшениці
Із любов’ю і теплом
Випікали паляниці
Зайченята під дубком.
Випікали й роздавали
Всім матусям залюбки
Щоби хлібцем смакували
Невгамовні малюки.
І хрумтять щасливі діти
Паляницями зайчат
Бо від зайця паляниці
Найсмачніші для малят.

Фізкульхвинка.

-А тепер трішки відпочинемо.

А ми зерно сіяли, сіяли(сіємо)

У земельку чорную, свіжую.(нахиляємося до землі і присісти)

І з'явились перші листочки,

А з них повні, тугі колосочки. (Потихеньку підійматися і підняти руки вгору)

До сонечка повернулись. (повернулись до вікна)

І сонечку усміхнулись.

Вітер колоски гойдає,

До землі їх нахиляє.

Вони з нею розмовляють,

А діти тихенько за парти сідають.

Третя сторінка «Народ скаже, як зав'яже».

Учитель.

-Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Будь-яке свято не проходить без паляниці. Хлібом-сіллю зустрічають дорогих гостей. Із хлібом проводжають молодих до шлюбу; хліб приносять в дім новонародженого; виряджаючи сина у далеку дорогу, мати загортає в рушник житній окраєць.

-Хліб і рушник – одвічні символи. Хліб і сіль на вишитому рушникові – гостинність українського народу.

-Багато про хліб написано в книгах. Не перелічити пісень, легенд, загадок, прислів’їв, приказок про хліб.

Відгадування загадок про хліб.

-Відгадайте загадку.

Хоч не солодкий,

Та дуже смачний,

Хоч сам маленький,

Проте дорогий.

Сядемо обідати –

Він на столі.

Люблять його

І дорослі, й малі. (Хліб).

-А хто з вас знає загадки про хліб?

Діти загадують загадки про хліб.

1.Народився у землі,

   Зарум’янивсь на вогні

   І з’явився на столі

   До борщу тобі й мені.(Хліб)

2.В землю кидалося,

   На повітрі розгулялося,

   В печі готувалося,

   На стіл подавалося. .(Хліб)

3.Мене б’ють,

   Мене товчуть і ріжуть,

   А я все терплю,

   Всім добро роблю. .(Хліб)

4. Виріс у полі

   На добрій землі,

   Місце найкраще

   Знайшов на столі. .(Хліб)

5.Кину її в грядочку,

нехай моя загадочка

 лежить до весни. (Озимина)6.Чашечка медку закопана в льоду

до нового годку. (Озимина)7.Ноги на полі,

середина надворі,

голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)8.У хлів іде без шкіри,

а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)9.Ріжуть мене ножакою,
Б’ють мене ломакою,
За те мене отак гублять,
Бо всі мене дуже люблять. (Хліб)10.Виріс в полі дім,

 зерна повно в нім,

стіни позолочені,

ще не обмолочені. (Колос)11.Без рук, без ніг, а підперезаний. (Сніп)12.Не золотий, а жовтий,

не дід, а з вусами,

не сам буває,

а з друзями розмовляє. (Колос)13.Б’ють мене,

товчуть, ріжуть,

а я все терплю,

усім добром плачу. (Хліб)14.Круглий, мов сонечко,

 щедрий, мов літечко,

на черінь просунеться,

стоїть — красується.

З печі — на блюдо,

їжте мене, люди,

на здоров’ячко. (Коровай)

Учениця:

А я знаю прислів'я про хліб:

"На чорній землі білий хліб родить".

"Зима із снігом – літо з хлібом".

"Хліб та вода – нема голода".

"Хліб –батько, вода – мати".

"Хочеш їсти калачі – не сиди на печі".

"Як є хліб, то і до хліба буде".

"Хліб – усьому голова".

"Коли хліб на возі – не буде біди в дорозі".

"Посієш вчасно, збереш рясно".

"Поки зерно в колоску – не засиджуйся в холодку".

"Паляниця – хлібові сестриця".

Учитель.

-« Без хліба немає обіду», - кажуть у народі. Не вистачає хліба до обіду – і всі кладуть ложки.

-Хліб на столі – то найбільше багатство. До нього необхідно ставитись зі святістю.

-А ще кажуть: «Не кидайся хлібом – він святий». Кинути хліб – то великий гріх. Хліб завжди шанували, як святиню цінували.

-Дуже багато народних звичаїв пов’язано з хлібом.

Виходять учні.

Перший учень.

Наші пращури пильнували, щоб хліб не падав додолу. А якщо раптом упаде, то одразу піднімали, обтирали, перепрошували, цілували і з'їдали.

Другий учень.

Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Треба було підняти, обтрусити й покласти на видному місці — птахам.

Третій учень.

За гріх вважалося навіть надкусити та недоїсти шматок.

Четвертий учень.

Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали і віддавали курям.

П’ятий учень.

Хліб ріжуть тільки в руках – лівою тримаючи хлібину, притиснувши її до грудей, а правою – ножа.

Шостий учень.

Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Не можна її класти сподом до гори.

Учитель.

-Як гірко буває, коли ми бачимо шматочок хліба на підлозі в коридорі, під партою.

-Хліб не забавка, він вимагає до себе чемного, поважного ставлення.

Народна мудрість так говорить про хліб: « Хліб-сіль смакуй, добрих людей шануй».

-У нього вкладена праця людська, її мудрість. Вічним символом хліборобства і стала хлібина. Хлібина, що майстерно випечена, нагадувала собою сонце – кругле, рум'яне, вічне.

Четверта сторінка «Історична»

Учитель.

-Хліб у народі завжди берегли, цінували. Пильнували, щоб він не падав додолу.

-А були, діти, такі страшні часи в Україні, коли у людей не було чого їсти. Хліб людям тільки снився. Це був страшний рік, коли ось такі хлопчики й дівчатка, як ви, не бачили хліба в очі.

-Тоді в Україні був голод. Умирали від голоду малі й старі. Умирали сім’ями, умирали селами. Про ті страшні часи пишуть книги, створюють кінофільми. У цьому році виповнилося 76 років відтоді, коли відбулися ці страшні події у житті українського народу. У країні проводилися різні заходи(дні пам’яті, пошук людей, які були свідками тих страшних днів, конкурси малюнків та багато інших заходів.)

Учитель.

-Давайте, діти, запалимо свічку пам'яті про тих , хто помер від голоду в той далекий 1933 рік.

-Підведіться, діти, схилимо голівки, пом’янемо тих, кого забрав із життя голод…

Хвилина мовчання

Виконується пісня про хліб у виконанні Раїси Кириченко.

П’ята сторінка «Для допитливих»

1.      Відгадування загадки, ідучи по лініях

ВИ       СТО       У      НЯВ       ЛІ        ЩЕ       ДОБ        НАЙ        ЗЕМ       МІС

ЛІ         РІС       НА      ПО       ЗАЙ      НА       КРА        РІЙ           ЦЕ          ЛІ

2.      Гра «Продовж прислів’я».

Ø  Хочеш їсти калачі – …………….не сиди на печі.

Ø  На чорній землі …………………білий хліб родить.

Ø  Калинова гілка – ………………..хлібові тітка.

Ø  Земля – матінка, …………………а хліб – батечко.

3.      Ребус « Склади слово»

І   Л    Х    Б(Хліб)

   4.Кросворди.

Х

          а)

    

      

1.З дитинства годує і поє слона,

 Працює невтомно, як робот.

 Тут відповідь правильна тільки одна:

Це … (Хобот)

 2.Народився із землі,

 Зарум’янивсь на вогні

 І з’явився на столі

 До борщу тобі й мені. (Хліб

б)

Х

       

  

       

1.Що за цукерка?

Вибух, як з пушки.

Звісно усім –

Вибух - … (Хлопушка)

2.На столі у кожній хаті,

 і в селі, і в місті раді. (Хліб)

V. Підсумок заходу.

Ми раді вас вітати

У нашому класі

І даруємо хліб із золота-пшениці

Щоб він завжди був на столі,

Щасливі були люди і в місті, і селі.

Серця, хай будуть сповнені любов’ю

На щастя,на здоров’я, на долю.

Тема уроку: «Україна – єдина країна».

Мета: розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність нашої держави та роль у цьому українського козацтва;

розвивати в учнів бажання брати посильну участь у розбудові та зміцненні єдності нашої держави;

виховувати майбутнього захисника своєї Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів.

Форма проведення:. Розповідь з елементами довідок, повідомлень, бесіди

Місце проведення: класна кімната.

Тривалість: 45 хвилин.

Обладнання: Конституція України, географічна карта, портрети поетів Тараса Шевченка, Лесі Українки, список прізвищ земляків, що зараз воюють за єдність нашої країни, свічки.

Вислови.

Всім серцем любіть Україну свою,

І вічні ми будемо з нею

(В. Сосюра).

Свою Україну любіть,

За неї Господа моліть

(Т. Шевченко).

Хід уроку

I.                Організаційна частина.

II.             Вступна частина.

Дорогі діти! Ось і ще одні веселі канікули пролетіли на крилах теплого і ласкавого літа. І знову вересень, і шкільний дзвоник кличе вас до праці. Кожен наступний клас — це новий щабель вашого фізичного, розумового і морального зростання, яке не відбувається само собою, для цього потрібна праця мускулів, розуму, серця. Тож вітаючи вас, уже другокласників, із початком навчального року, я щиро бажаю, щоб ця праця не була для вас примусовою, хай вона приносить вам радість і хороші результати. У цьому допоможе усвідомлення високої мети, заради якої ви ходите в школу. Стати справжньою людиною, особистістю, — ось ваша головна ціль. До неї ви йтимете не один рік, крок за кроком і на кожній вищій сходинці все більше усвідомлюватимете у чому суть справді людського. І що цікаво: чим більше людина знає й розуміє, тим більше питань ставить перед нею життя, тим вищий ідеал особистості, тим вимогливіша вона до себе.

У нас ще буде багато серйозних роздумів і розмов про ці ідеали. Сьогодні ж зупинимось на найважливішому з них. Цей ідеал багатьма людьми сьогодні потоптаний, знехтуваний, багато в ньому зневірились; немало й таких, у кого його, на жаль, і не було. Йдеться про патріотизм, любов до Батьківщини, — глибоку, щиру, не на словах, а на ділі.

ІІІ. Основна частина.

Поняття Батьківщини росте разом з вами, збагачується новим, усе глибшим змістом. Нещодавно для вас обмежувалось рідною хатою, де вперше пізнали любов та опіку мами і тата, ласку бабусі, мудрість дідуся, тепло родини. Проминуло раннє дитинство — і вже стежинка від хати повела вас до школи. Саме тут відкрили для себе, що ви не просто діти своїх батьків, а ще й українці, а Батьківщина наша — Україна, велика і прекрасна. Вам розповідала про неї я. На уроках ви співали пісні й декламували вірші, знайомились з державною символікою, знаходили на карті її ріки, міста і гори, засвоювали мову, звичаї і традиції, читали оповідання з історії. Читаючи книги про минуле, ви захоплювались героїзмом і звитягою справжніх синів Батьківщини, якими уславлена кожна епоха

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Зветься величаво – Україною,

Земле зачарована моя.

Діти, тема нашого першого уроку «Україна – єдина країна»

Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі.

Учні:

1.     Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

В нас же є одна країна,

 Найрідніша нам усім.

 То прекрасна Україна -

 Нашого народу дім.

2.     Тихий ранок над ставком,

 Школа, дім, родина -

 Це і є моя земля,

Рідна Україна.

Горда з того, що живу

 У такій країні,

 Незалежній, дорогій,

Моїй Україні!

3.     Я дитина українська

Вкраїнського роду

Українці то є назва славного народу.

Україна – то край славний,

Аж по Чорне море.

Україна, то лан пишний

 І степи і гори

 І як мені України,

Щиро не кохати,

Мене мати по українські,  вчила розмовляти.

4.     На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани….

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть….

Та тільки одну Батьківщину ми знаєм,

Її Україною звуть.

Вікторина «Моя Україна»

·        Яке місто є столицею нашої держави? (Київ)

·        Назвіть державні символи України? (Герб, Гімн, Прапор)

·        Який кущ вважають народним символом України? (Калина)

·        Урочиста пісня нашої держави – це... (Гімн України)

·        Якого кольору Державний Прапор України? (Синьо-жовтого)

·        Що означають кольори в українському прапорі?

·        Яка мова в Україні є державною? (Українська)

·        Яка найбільша річка в Україні? (Річка Дніпро)

·        Державний Герб України – це... (Тризуб)

·        Найвищі гори в Україні – це... (Карпати)

·        Кого в родині називають берегинею? (Матусю)

·        Що матері дарують своїм дітям на щастя, на долю, виряджаючи в дорогу? (Вишитий рушник)

·        З чим українці зустрічають гостей? (З хлібом-сіллю)

·        Як називається символ, який українки одягають на голову? (Вінок)

·        Яка улюблена страва українців? (Сало, борщ, вареники)

·        Швидкий український танок. (Гопак)

Слова, що йдуть від серця – найщиріші та найтепліші. А зараз ми складемо колективно вірш. Я почну, а ви будете добирати останнє слово 2 – го рядка в риму:

·        Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Батьківщина — найкраща у світі!
Моя Батьківщина — це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже сучасні.

·        Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна — це пісня весела.
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата, така мелодійна, чудова!

·        Її обереги — верба і калина,
Найкраща у світі — моя Україна.
Бо нам найрідніша, Вітчизна і мати.
То як же нам, дітям, її не кохати!

·        Моя Україна — козацькая слава!
Така волелюбна і мирна держава.
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати, відкрила.

·        Вітчизна свята, дорога Україна,
Для кожного з нас ти у світі — єдина.

Вчитель. Зараз,  нашій країні, як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули  вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами та російським сепаратистами, відвойовують та захищають кордони нашої держави. Деякі російські політики, пропонує поділили нашу державу на шматки між Польщею, Румунією, Угорщиною та Росією. Цього ніколи не буде і ми з вами ніколи такого не допустимо!

Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір'ю українців, які свято шанують і люблять її.

Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику користь.  Що більше буде зроблено для цього сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «...хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздається». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями.

Україна — наш спільний дім. Тож маємо дбати всі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне — не тільки хата й подвір'я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море. Якби кожен це пам'ятав, — чи були б засмічені лісосмуги, ниви і шляхи, отруєні водоймища, понівечені насадження, понищені святині?

Україна з надією дивиться в завтрашній день, чекає на вас, завтрашніх господарів життя. Ви потрібні їй мудрі, умілі, дбайливі і людяні. Тож попри всі щоденні турботи пам'ятайте про головне — вибудовуйте храм своєї душі, формуйте себе як Людину, яку сотворив Господь подібною собі.

Приступаємо до навчального року — нового етапу нашої праці. В українців, як і всіх християн, є добра традиція: новий день починати молитвою. Отож започаткуймо так новий навчальний рік. Помолимось до Всевишнього, до Матері Божої, попросимо Благословення на чесний труд. Помолимось за маму і тата, за родину, за мир у домі нашому, за здоров'я і радість.

(Учень читає урочисто напам'ять або з аркуша, усі повторяють подумки)

”Помолимось за Україну”.

Боже великий, Боже всесильний!

Ми, діти твої, схиляємо в покорі свої голови, вислухай нашу щиру молитву, прийми благання наших сердець!  Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших! Змилосердися, Господи, над нашими родинами, щоб були вони щасливими і здоровими.

Благослови, Боже, наше навчання, щоб зросли ми добрими і мудрими — батькам на радість, Україні на користь, щоб у трудах щоденних збагачували і звеличували свій рід і народ!

Дякуємо тобі за щастя учитися в рідній школі! Зміцни наш дух, даруй силу, терпіння, наполегливість, щоб ми навчилися жити за твоїми святими законами Любові і Милосердя. Дай сили нашим рукам, щоб могли ми добро творити, а злу протистояти.

Молимо тебе, Господи, змилосердись над нашим українським народом! Зітри кривду й неправду, що неволить його, а дай йому, Предобрий, жити вільно на своїй землі, щоб не служив він нікому, тільки тобі, Отцю й Сотворителю, і прославляв тебе в словах і в ділах праведних.

Матінко Божа, наша Заступнице й Покровителько! Заступись за нашу багатостраждальну неньку Україну, поможи їй вийти на шляхи волі й благоденства!

Поверни додому наших матерів і батьків, братів і сестер, які блукають чужими краями! Зігрій, Отче, нашу землю теплом своїм і зроси дощами, відверни усякі лиха і нещастя! Прийми, Всевишній, нашу щиру молитву!

Запис "Молитва за Україну".

Боже Великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світла промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Всіх нас просвіти,

В чистій любові до Краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже Єдиний,

Нам Україну храни,

Всі твої ласки й щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу

I многая, многая літа!

III. Підбиття підсумку уроку.

Кожна людина – це патріот своєї держави, її свідомий громадянин. Ви – громадяни України, і саме вам належить її майбутнє.

Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.

Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою.

Н.Бучинська «Моя Україна»

А зараз кожен учень виріже з кольорового паперу сердечко, обмалює на папері свою долоньку і теж виріже ножицями, і все це ми розмістимо навколо карти України, щоб наша Батьківщина була захищена любов’ю, теплом наших сердець, долонь, наче дівчинка у вінку. Це буде колективна робота, а я теж допомагатиму. Цю карту ми повісимо у класі й будемо завжди пам’ятати, що ми громадяни своєї милої України, ми її патріоти, а тому ми все робитимемо для того, щоб Вітчизна наша процвітала, була могутньою державою. А ви будете старанно вчитись, трудитись на благо Вітчизни.

1-й: Земле рідна! Мозок мій світліє,

І душа ніжнішою стає,

Як твої сподіванки і мрії

У життя вливаються моє.

Я живу тобою і для тебе,

Вийшов з тебе, в тебе перейду,

Під твоїм високочолим небом

Гартував я душу молоду.

Хто тебе любов'ю обікраде,

Хто тебе в турботах обмине —

Хай того земне тяжіння зрадить

І з прокляттям безвість проковтне!

2-й: Україно, Україно,

Нене моя, нене,

Як забуду тебе, рідна,—

Й ти забудь про мене.

Як буде мені дорожче

Що від тебе, нене, —

Прокляни мене, о рідна,

І забудь про мене!

3-й: І яку я не вибрав би путь,

І яка б не пробила година —

Всі дороги до тебе ведуть:

Ти на світі у мене єдина.

Через гори, за ріки, моря

Усміхається вечір погідно,

І встає Кобзарева зоря

Над тобою, моя Україно.

4-й: Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води .

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її вічно живу і нову,

і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,

Сіяє вона над віками ….

Любіть Україну всім серцем своїм

І всіми своїми ділами.

”Помолимось за Україну”.

Боже великий, Боже всесильний!

Ми, діти твої, схиляємо в покорі свої голови, вислухай нашу щиру молитву, прийми благання наших сердець!  Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших! Змилосердися, Господи, над нашими родинами, щоб були вони щасливими і здоровими.

Благослови, Боже, наше навчання, щоб зросли ми добрими і мудрими — батькам на радість, Україні на користь, щоб у трудах щоденних збагачували і звеличували свій рід і народ!

Дякуємо тобі за щастя учитися в рідній школі! Зміцни наш дух, даруй силу, терпіння, наполегливість, щоб ми навчилися жити за твоїми святими законами Любові і Милосердя. Дай сили нашим рукам, щоб могли ми добро творити, а злу протистояти.

Молимо тебе, Господи, змилосердись над нашим українським народом! Зітри кривду й неправду, що неволить його, а дай йому, Предобрий, жити вільно на своїй землі, щоб не служив він нікому, тільки тобі, Отцю й Сотворителю, і прославляв тебе в словах і в ділах праведних.

Матінко Божа, наша Заступнице й Покровителько! Заступись за нашу багатостраждальну неньку Україну, поможи їй вийти на шляхи волі й благоденства!

Поверни додому наших матерів і батьків, братів і сестер, які блукають чужими краями! Зігрій, Отче, нашу землю теплом своїм і зроси дощами, відверни усякі лиха і нещастя! Прийми, Всевишній, нашу щиру молитву!

Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати-Батьківщино,
Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати-Батьківщино,

Ти ж у нас одна!